Що з тобою сталось, Суламіто,
Ясність де утратила очей?
Колоситься в полі стигле жито,
Цим до праці кличе всіх людей.
А ти хвора, скорбна, так печальна, -
Відцвіла вчорашняя краса.
Спом'яни, як була ти охайна,
Берегла серденько від гріха.
Що з тобою сталось, Суламіто,
Хто завзяття вкрав, украв любов?
Що з серденьком, що хотіло жити
Для Того, Хто пролив святу кров?
Чи уже відняв Бог допомогу,
Може сили більше не дає?
А чи гріх вселив в тебе тривогу,
Радість вкрав, спокою не дає?
Що з тобою сталось, Суламіто?
Повернися швидш до Жениха.
Пригадай Христа любов велику,
В Нім однім щасливе є життя!
01/2017
|
