Я позади оставил все
Мои грехи, дурные вкусы,
Войдя в спасительную сень
Пришедшего с Небес Иисуса.
В летах прошедших, далеко
Остались все мои просчёты.
О, как же дышится легко
В живительной струе полёта!
Маршрут известен: я лечу
Навстречу с Истиной прекрасной.
Намеренно не промолчу
О том, что есть Святое Счастье!
Друзьям о Счастье расскажу
И всем, кто пожелает слушать.
Молитвы, как цветы, сложу
К ногам Спасителя Иисуса.
Молитвы о беспечных вас,
С душой - рабынею кумиров,
Не слушающих Божий Глас
На гребне эйфории мира.
Бог каждому готов открыть
Любовь в небесном варианте,
Блаженством души одарить -
Лишь только Истине внимайте.
Как хорошо оставить всё,
Что над душой твоей давлеет,
И благодатною росой
Умывшись, в Иисуса верить.
Тебя гнетут твои грехи,
Беспечность, страхи, беспокойство?
Всю эту нечесть отряхни
И в Божие войди устройство!
Тебя легко преобразит
Любовь в небесном варианте.
Имея в Боге меч и щит,
Умножишь для Христа таланты.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 2853 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
